Лікбез для незнаючих
Цей розділ призначений для тих, хто тільки починає знайомство з Linux. Тут ви знайдете базові гайди та поради, які допоможуть вам зробити перші кроки у світі Linux.
Перше правило Лінукс клуба: Linux - це один великий конструктор з купою різних деталей.
Сприймайте одразу факт того, що:
- а) в Linux мало готових комплексних рішень
- б) в системи велика варіативність
- в) ви несете відповідальність за власні дії
Також ваш досвід може відрізнятися від досвіду інших користувачів, оскільки кожен має своє залізо, свої вимоги до системи та свій рівень сприйняття системи.
Пре-реквізити
Першим фактором входу в Лінукс є сприйняття вище описаних правил, тож відповідно треба зробити певні вибори щодо подальшої системи. Тому перший крок - поспостерігати за результатами інших людей для розуміння особливостей тих чи інших систем.
Крок №2 - Чи готові ви відмовитись від Windows? Якщо ні, то варто передбачити окремий носій під Linux, оскільки Windows любить перезаписувати завантажувач на свій власний, через що доведеться робити його відновлення при кожному оновленні Windows.
Питання №3 - Чи готові ви жертвувати тим, що є?
Що неможливо замінити на Linux?
Загалом, мова йде про спеціалізований софт. Він або недоступний, або неконкурентної якості(або не зручний для звичного користувача). Гарним прикладом стануть офісні процесори. Всі звикли до стандарту у форматі Microsoft Office, де текстові документи редагуються через Word. На Linux Word не запустиш… Тому існує LibreOffice. Чи ідеальний він? Ні… Чи може він замінити Word? Так. До нього лише варто звикнути, оскільки інтерфейс і команди не зовсім інтуїтивні, а конфігурація іноді з коробки не така, яка є бажаною.
Також є певні нюанси з софтом від Adobe. Вказати на пряму альтернативу всього важко, оскільки екосистему Adobe замінюють різні додатки. Конкурентом Premiere навіть на Windows було Davinci Resolve. Однак на Linux є проблема з підтримкою кодеків, безкоштовна версія може працювати лише з певними аудіо та відео кодеками. Photoshop замінити можна різними інструментами, але не повноцінно. Існує Photopea як браузерний додаток, PhotoGIMP як спроба у мімікрію під фотошоп, однак всі не можуть замінити додаток повноцінно і робота з ними потребуватиме адаптації.
Щодо іншого спеціалізованого софту, ситуація для кожного типу індивідуальна. Десь альтернатив нема, десь альтернативи достатньо притомні, десь потрібна значна адаптація. Тут вже починається індивідуальний рівень сприйняття.
Нотатка автора: я користувався Mathcad, його на Linux нема, притомних альтернатив нема, через Wine програму теж нормально не запустиш. :sob:
Якщо говорити про спільноту геймерів, то тут все доволі просто. На Linux не працюють:
- античіт системи на рівні ядра(Faceit, Vanguard, різні батл-рояль AC системи)
- не до кінця підтримується Easy AC(якісь ігри з ним працюють, якісь ні)
- ігри, які просто не запускаються через Proton
В усіх інших випадках ігри запускаються і тут лише постає питання їх сумісності.
Фундаментальні відмінності Windows та Linux
Для розуміння складності переходу від Windows, варто порівняти основні речі, які стосуються усіх користувачів.
Подача файлових систем
Історія Windows завжди зображала розділи літерами, де C: завжди був системним розділом. Відповідно, коли створювався новий розділ, то йому присвоювалась якась з літер за алфавітом, доки є вільні. Це сформувало звичку для тих, хто розподіляв свої диски на окремі розділи - система на C, ігри на D, відео на F. І шляхи на Windows зображаються зворотним слешем (\).
Коли ж ми дивимось на похідні від Unix системи, в них файлова система представляється від кореня, який позначається прямим слешем (/). І відмінність формується двома чинниками:
- розділи дисків прив’язуються до файлової системи, тобто розділ 1 буде існувати за шляхом /, розділ 2 за /home і т.д.
- система має базову структуру на першому рівні від кореня, де кожна папка відповідає за свою роботу
| Шлях Linux | Шлях Windows | Призначення |
|---|---|---|
| / | C:\ | Точка відліку системи, тут зберігаються усі внутрішні папки |
| /home/username або ~ | C:\Users\username | Папка з даними користувачів |
| /mnt, /media, /run/media | Немає чіткого шляху | Збирає в собі усі зовнішні носії даних(флешки, мережеві сховища тощо) |
| /opt | C:\Program Files | Папка, в яку частково встановлюється сторонній софт |
| /usr | комбінація С:\Program Files та С:\Windows | Папка, в якій зберігаються встановлені бібліотеки, програми та конфігурації до них |
| /etc | Системний реєстр | Папка, що зберігає більшість системних конфігурацій (на відміну від реєстру Windows, конфігурації зберігаються у текстових файлах) |
Більшість описаних шляхів стануть корисними після закріплення базових навичок, однак варто знати головну річ - розділи існують як частина файлового дерева. Це добре зображається, якщо у вас вже є розділ з існуючими файлами. Відповідно, при налаштуванні розділ системи буде примонтовано за шляхом кореня, тобто /, а розділ зі збереженими файлами можна примонтувати за шляхом /mnt/Files. І їх розміри будуть сприйматись так само, як на Windows це було з двома розділами C і D, / буде мати свій об’єм, а /mnt/Files буде мати свій об’єм
Встановлення програм
З кейсом Windows ситуація доволі стандартна та зрозуміла. Маємо файли .exe (або .msi), які встановлюють програму. Є також програми, які працюють в портативному режимі. А починаючи з Windows 10 з’явився пакетний менеджер winget, який дозволяє уникнути пошуку сайту і зменшує ризик натрапити на шкідливий софт.
В Linux структура доволі схожа, але з перевагою на користь пакетних менеджерів. Для деяких дистрибутивів існують файлові пакети для встановлення, аналогічні до тих же .exe та .msi, однак більшість програм встановлюються через вбудований у дистрибутив пакетний менеджер. Кожен дистрибутив має власну інтерпретацію пакетів, однак принцип один і той самий - значна більшість програм встановлюється не через завантаження файлу, а через менеджер в терміналі (або графічний інтерфейс менеджера, якщо такий передбачено).
Щодо портативних додатків, вони теж присутні і називаються AppImage. Це готовий файл, в якому більшість потрібних речей запакована і програма запускається з єдиного файлу. І мінус AppImage, як і в портативок для Windows, один і той же - для оновлення треба завантажити нову версію програми.
Ключовий момент: AppImage при завантаженні може бути без права виконання, через що він не буде відкриватись, тому варто перевірити властивості файлу
Драйвери
Це головна легенда, яка крутиться навколо Linux. Кожна збірка комп’ютера після встановлення Windows вимагає пошук та встановлення коректних драйверів, щоб умовна відеокарта демонструвала повну продуктивність. Або інтернет адаптер взагалі працював, бо деякі адаптери не працюють з коробки.
Так, на Linux значна частина драйверів зашита в ядро системи. Якщо бути більш точним, то:
- драйвери відеокарт AMD та Intel (дискретні відеокарти працюють на тих же бібліотеках, що й вбудовані графічні ядра)
- драйвери мережевих адаптерів
- частина драйверів периферії(не все працює на Linux, в мене не працював датчик відбитку пальців на ноутбуці)
- все, що не описане вище і підпадає під категорію критично важливих пристроїв
Певним виключенням тут є драйвер NVIDIA, про який буде описано далі, однак деякі дистрибутиви вирішують це питання з коробки. Стосовно другорядної периферії по типу принтерів - вбудований сервер друку підтримує достатню кількість принтерів, однак існує значний перелік принтерів, які або вимагають встановлення додаткового пакету, або не підтримуються через глибоку пропрієтарність принтера. У контексті налаштування клавіатур, мишок та геймпадів - добре, якщо є можливість налаштування через браузер(як це, наприклад, можливо з клавіатурами Wooting) або вже існує готове рішення для популярних вендорів. Якщо немає - моліться на реверсивну інженерію спільноти і що хтось зможе написати програму для налаштування підсвітки на вашій Huananzhi Super Mega Ultra PrO MAX Skibidi ABC69XYZ.